“Наша Ряба” нарешті знайшла винних у селянських бунтах: це – “Молодіжка”! (Документи)

Представники інвестора, звичайно, дуже своєрідно спілкувалися з селянами, про що ми не раз писали. Люди не отримали відповідей на купу питань, в основному пов’язаних з екологією, зате на власні очі побачили, як той нахраписто і безцеремонно продавлює свою мету. Тому порада губернатора, можливо, є й не зайвою, однак „Наша Ряба”, схоже, інакше жити в суспільстві не вміє.

Тому – уявіть собі! – „інформаційну роботу” наш чудо-інвестор вирішив почати з „Нової молоді Черкащини”. В редакцію було надіслано листа з вимогою спростувати матеріал про перекриття мошенцями і яснозірцями траси Черкаси-Канів та про захоплення селянських паїв і початок будівництва курників („З рушницями проти „Нашої Ряби”: Мошни і Яснозір’я на межі відчаю”, №20 від 27 травня ц.р.), яку ми також друкували і на "Дзвоні”.

Словом, інвестор вимагає від газети спростувати те, що бачив на власні очі і чув власними вухами кореспондент, а саме: охоронців в синій уніформі в полі, скарги селян про захоплені „Рябою” паї, знищені посіви, безрезультатне спілкування з будівельною фірмою, яка так і не надала дозвільних документів на будівництво, і головне – гнівне обурення і рішучість селян в справі захисту своєї землі від інвесторських зазіхань.

„Наша Ряба” хоче, щоб ми все це спростували. І повідомляє, що має всі дозвільні документи на початок робіт, зняття поверхового ґрунту, містобудівні умови й договори оренди з власниками паїв.

Документи, прямо скажемо, не вражають. Так, стоять підписи відповідних посадовців і печатки відповідних інстанцій: черкаської сількогосподарської інспекції, Черкаської райдержадміністрації, архітектурного відділу РДА… Як сказав би Путін, „це все можна купити в будь-якому воєнторзі”, точніше – в будь-якій відповідній черкаській конторі. А договорів оренди паїв взагалі кіт наплакав.

Між тим, немає головного: екологічних висновків, про які саме й говорять люди і які турбують найбільше. Але це питання „Наша Ряба” вперто обходить, зате береться недолуго трактувати інформаційне законодавство, буквально вигадуючи законодавчі вимоги до ЗМІ, і, увійшовши в раж, нарешті звинувачує нас в роздмухуванні конфлікту і навіть „нагнітанні ворожнечі з обіцянками і закликами до кровопролиття”. Словом, екстримісти чистої води.

Тут, хочеш-не хочеш, жахнешся і подумаєш: чого ми досі на свободі? „Наша Ряба” вже й „статтю” нам придумала: „дезінформація, поширення розбрату і введення в оману, що переслідується законом”.

Словом, можна сушить сухарі. А можна й не сушить. Якщо виконаємо вимогу ПАТ „Миронівський хлібопродукт” (компанії-власника торгової марки „Наша Ряба”) – публічно вибачитись на сторінках газети (причому вибачитись треба на півшпальти, в обсязі надрукованої раніше статті про курники) і надрукувати спростування раніше опублікованого.

„В іншому випадку ПАТ „Миронівский хлібопродукт” залишає за собою право, у випадку незадоволення зазначеної вище вимоги, використовувати всі важелі, передбачені нормами чинного законодавства, аж до звернення до судових інстанцій з вимогою відшкодування матеріальної та нематеріальної шкоди”, — повідомляється в листі.

Отака фігня, малята. Тюрма і суд нам забезпечені, якщо ми не будемо слідувати в курсі нової „інформполітики” „Нашої Ряби”.

…Ми вже були зовсім засумували, поки не дочитали листа від „Миронівського хлібопродукту” до кінця. А як дочитали, то розвеселились. Адже це творіння видав начальник відділу по роботі з інвесторами і ЗМІ, дехто А.Б.Соботюк. Тобто просто один з клерків компанії. Завтра подібного листа може прислати їхній менеджер по персоналу, або й взагалі який-небудь завгосп. Це в них, мабуть, так прийнято – висувати претензії й вимоги від лиця компанії руками будь-якого члена колективу.

І губернатор Ткаченко ще називає „Нашу Рябу” серйозним інвестором?

Олександр Багінський

Джерело: http://dzvin.org/