Реєстрація пасіки та дії пасічника при отруєнні бджіл засобами захисту рослин

Згідно діючих нормативних документів суб’єктам господарювання у галузі бджільництва необхідно знати, що:

Реєстрація пасіки здійснюється в порядку, визначеному наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19 лютого 2021 року № 338 (далі – наказ № 338).

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом в органах місцевого самоврядування.

Реєстрація пасіки проводиться у виконкомі сільської ради після видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки (далі - паспорт пасіки) та державної реєстрації потужностей операторів ринку територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (на території Черкаського району -  Черкаським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області за адресою: вул. П. Тичини, 44, м. Черкаси. Контактний номер телефону (0472) 31 03 03).
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки (додаток до наказу № 388) власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення. (Бланк заяви можна роздрукувати тут, або отримати в роздрукованому вигляді у виконкомі сільської ради). До заяви додається засвідчена заявником копія паспорта пасіки.

У заяві зазначаються:

- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи);
- найменування (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи - підприємця);
- місцезнаходження (для юридичної особи), місце проживання (для фізичної особи - підприємця);
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи - підприємця);
- контактна інформація (номер телефону, адреса електронної пошти).

Орган місцевого самоврядування вносить подану власником пасіки або уповноваженою ним особою інформацію до журналу обліку пасік.
 
У разі припинення діяльності пасіки її власник або уповноважена ним особа протягом десяти календарних днів письмово інформує про це орган місцевого самоврядування, де зареєстровано пасіку.

У разі перевезення (кочівлі) пасіки на адміністративну територію іншого органу місцевого самоврядування власник пасіки або уповноважена ним особа інформує про це вказані органи самоврядування. Інформація повинна бути надана засобами електронного зв’язку або в письмовій формі не пізніше ніж за два календарних дні до перевезення (кочівлі) пасіки на їх територію. Власник пасіки або уповноважена ним особа надає відомості, зазначені в пункті 5 Порядку реєстрації пасіки, а також повідомляє про:

- місце запланованого розташування пасіки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);
- час запланованого прибуття та виїзду (дата початку і закінчення перевезення (кочівлі) пасіки);
- кількість бджолиних сімей під час перевезення (кочівлі) пасіки;
- контактну інформацію власника пасіки або уповноваженої ним особи (номер телефону, адресу електронної пошти).

У разі якщо інформація була надана лише телефоном, не пізніше наступного робочого дня після прибуття на місце кочівлі власник пасіки або уповноважена ним особа надає органу місцевого самоврядування, на адміністративну територію якого перевезено пасіку, електронне (підписане електронним цифровим підписом) або письмове повідомлення-підтвердження про прибуття.

Орган місцевого самоврядування вносить подану власником пасіки або уповноваженою ним особою інформацію до журналу обліку пасік.

В разі масового отруєння бджіл відшкодування збитків при отруєнні бджіл можливе тільки за наявності документів, які підтверджують реєстрацію пасіки та наявності ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку. Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки, то він повинен діяти швидко й оперативно. Це в його ж інтересах. Адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів у відібраному матеріалі вже можна не знайти.

Алгоритм дій при отруєнні бджіл:

1. Терміново звернутись до органів місцевої влади чи місцевого самоврядування (районної державної адміністрації, сільського, селищного голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії. Після створення письмовим розпорядженням комісія оглядає пасіку, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних винних у цьому осіб, оцінює розміри збитків. До складу комісії залучають депутатів місцевої ради, представників Держпродспоживслужби, екологічної інспекції, товариства бджолярів. Дані особи можуть бути залучені в якості свідків у суді. В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, яким агрохімікатом оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній фермер чи його представник. Слід з’ясувати, чи були попереджені пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше ніж за 3 доби.

2. Комісійно відбирати проби. Методичні рекомендації щодо правильності відбору надають фахівці ветеринарної медицини та Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків. Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400 - 500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в стільниках. Проби відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100 - 200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі. Черкаське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області рекомендує направляти зазначені зразки разом з супровідною, актом відбору до Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ, вул. Донецька, 30, тел.: (044) 243 37 54 та 243 37 55. Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину.

Акт комісії та експертний висновок - це основні документи для розгляду в суді.

Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинний зв'язок між обробкою поля та загибеллю бджіл, слід вживати наступних заходів:

1. Маючи акти і дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння, визначають отруту, слід письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків.

2. Якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків, передати справу до суду. Для цього необхідно: Подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії:
- Розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії;
- Акти комісії; - Результати лабораторного дослідження;
- Довідку з сільської (міської) ради (можна товариства пасічників) про те, скільки бджолиних сімей ви маєте на своїй пасіці;
- Довідку про вартість бджолосімей на день отруєння (видається товариством пасічників);
- Список свідків та експертів. Оскільки колективних заяв суд не приймає, позовну заяву в суд треба подати кожному пасічнику в індивідуальному порядку.

3. Тільки за рішенням суду можна притягнути того чи іншого фермера, який не дбає про довкілля, до відповідальності та відшкодувати заподіяні ним збитки.

Підготував: Головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Черкаського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області – Василь Заболотній.