Матуся плаче, а роки минають. Мій син Герой, Герої не вмирають...

Просила я тебе, синок,
Не йди, бо там стріляють,
А ти все говорив: "Матуся, я все знаю".
А там в окопі сонечко сідало,
Мені сказали, що тебе не стало.
А в грудях в мене серце калаталось,
Що в сина мого життя обірвалось.
Торкнулась я тебе, а ти холодний,
Живіт запав, мабуть синок голодний,
Матуся плаче, а роки минають.
Мій син Герой, Герої не вмирають...
31 січня 2025 року Мошнівська територіальна громада, вся Україна 🇺🇦 віддали останню шану провівши до життя вічного свого земляка, зовсім юного роками, але мужнього, справжнього чоловіка, Українського Воїна Захисника з с. Тубільці, Мошнівської територіальної громади.!
ЗЕЛЕНЬКО АНАТОЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
​29.09.1997 р.н., солдат, відділення вогневої підтримки 1 взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки в/ч….
​26.01.2025 року загинув на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора поблизу н.п. Махнівка Суджанського району Курської області.
Мошнівська сільська рада, виконавчий комітет, сільський голова Богдан ШКАРБУТА , уся громада в цей гіркий час висловлюють щирі співчуття родині воїна Анатолія, усім близьким та друзям з приводу загибелі Захисника України ,- нашого земляка та розділяють їх горе.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійного Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.
Нехай душа загиблого Воїна Анатолія знайде вічний спокій серед Ангелів Небесних в обителі приготовленій нам Богом Отцем від початку віків…
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
Вічна пам’ять і слава Українському Воїну Анатолію, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
З сумом і жалобою, Голова Мошнівської сільської ради Богдан ШКАРБУТА,
Жителі Мошнівської громади
31.01.2025 року.