ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ТОБІ, СИНОЧКУ....

Сина нема...
А я його чекаю.
Лечу думками в рай Божий за ним.
Хрест чорний на могилі обіймаю І розмовляю там, ніби з живим...
12 лютого 2025 року Мошнівська територіальна громада, вся Україна 🇺🇦 віддали останню шану провівши до життя вічного свого земляка, зовсім юного роками, але мужнього, справжнього чоловіка, - Українського Воїна Захисника з с. Шелепухи, Софіївського старостату, Мошнівської територіальної громади.!
РОМАНЕНКО РУСЛАН ЄВГЕНОВИЧ
​19.01.1994 р.н., солдат, колишній старший сапер 1 відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення в/ч …
​06.02.2025 року загинув в районі с. Костянтинопіль Волноваського р-ну Донецької обл.​
Без годувальника залишилася мати Романенко Тетяна Іванівна, батько Романенко Євген Федорович.
Цив. дружина Бондар Вікторія.
Мошнівська сільська рада, виконавчий комітет, сільський голова Богдан ШКАРБУТА , уся громада в цей гіркий час висловлюють щирі співчуття батькам воїна Руслана, братові, що також перебуває в лавах ЗСУ, цивільній дружині, усім близьким та друзям з приводу загибелі Захисника України ,- нашого земляка та розділяють їх горе.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійного Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.
Нехай душа загиблого Воїна Руслана знайде вічний спокій серед Ангелів Небесних в обителі приготовленій нам Богом Отцем від початку віків…
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
Вічна пам’ять і слава Українському Воїну Руслану, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
З сумом і жалобою,
Голова Мошнівської сільської ради Богдан ШКАРБУТА,
Жителі Мошнівської громади
12.02.2025 року.