Інформація / Устименко Олег / Суспільство / Цей день в історії
17 лют 2019 12:00
ПАМ'ЯТАЄМО! 17 ЛЮТОГО МИНУЛО ЧОТИРИ РОКИ ВІД ДНЯ ЗАГИБЕЛІ АНАТОЛІЯ СИНЧАКА
17 лютого минуло чотири роки від дня загибелі Анатолія Синчака.
Анатолій Синчак народився 30.03.1972 року в села Снитків Мурованокурилвського району Вінницької області. Згодом з батьками переїхав у Мошни. 1987 року закінчив 8 класів Мошнівської школи. У Буді-Орловецькій Городищенського району одружився, провів найкращі роки свого життя і залишив про себе добру пам'ять.
Молодший сержант 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1- ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів»). Загинув від кулі снайпера 17.02.2015 в Дебальцево біля Буланівської шахти, намагаючись врятувати свого командира.
У Мошнівській школі відкрито меморіальну дошку, одну з вулиць села Мошни названо на честь Анатолія Синчака. Посмертно нагороджений медаллю «За заслуги перед Черкащиною». Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У Анатолія залишилось сиротами двоє синів.
Анатолій Синчак народився 30.03.1972 року в села Снитків Мурованокурилвського району Вінницької області. Згодом з батьками переїхав у Мошни. 1987 року закінчив 8 класів Мошнівської школи. У Буді-Орловецькій Городищенського району одружився, провів найкращі роки свого життя і залишив про себе добру пам'ять.
Молодший сержант 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1- ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів»). Загинув від кулі снайпера 17.02.2015 в Дебальцево біля Буланівської шахти, намагаючись врятувати свого командира.
У Мошнівській школі відкрито меморіальну дошку, одну з вулиць села Мошни названо на честь Анатолія Синчака. Посмертно нагороджений медаллю «За заслуги перед Черкащиною». Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У Анатолія залишилось сиротами двоє синів.