ВИДАТНОМУ МОШНІВЧАНИНУ - 90 РОКІВ (ВІДЕО)

З давніх-давен українське мистецтво розвивалося і збагачувалося трудами багатьох поколінь маловідомих митців, які несуть прекрасне народу.

Мошнівська земля багата талантами, що прикрашають своєю працею власне життя і тих, хто поряд, дарують радість споглядання прекрасного, виховують любов до рідного краю. Вони творять непомітно, не прагнучи високих звань і нагород, але без них професійне мистецтво було б неповним. Наше село Мошни пишається своїми жителями, які прославляють його на всю Україну та за її межами.

Одним із них є ПРОЖОГА ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ – почесний житель села Мошни, якому 29 квітня виповнилося б 90 років, який прожив нелегке, але наповнене красою життя.

Народився він у далекому 1929 році в селі Луганське Донецької області. Батько, робітник шахти, змалку привчав його до праці, а мати вчила любити рідну природу, пісню. Найбільшим щастям для малого Володі було намалювати рідний степ, квіти. Заповітна мрія хлопчика – мати справжні фарби, адже найчастіше доводилося малювати вуглинкою.

Перед війною закінчив 5 класів. А через рік після початку війни в неповних 13 років був вивезений на примусові роботи в Німеччину, де працював як неповнолітній в'язень до кінця війни, зазнаючи багато страждань і лиха. Працював у місті Магдебург на фабриці «Мітельдойченцентральфабрика», яка знаходилася на території концтабору Лемстрог.

Звільнений американськими військами в 1945 році, Володимир повернувся в Донбас в своє рідне місто Дебальцеве, де почав працювати зварювальником в ливарному цеху. Цій професії віддав 51 рік життя.

У 1971 році в зв’язку із станом здоров’ям Володимир Прожога переїхав жити на Черкащину в село Мошни. Саме тут розквітнув його самобутній талант митця. Уже в Мошнах Володимир Васильович став членом обласної творчої групи самодіяльних художників "Шевченків край". Працював енергійно, натхненно, мав свій стиль митця. Улюблена тема - природа рідного краю, любов до Батьківщини. На полотнах змальовував чарівну природу Черкащини, пейзажі села Мошни.

Його роботи – незвичайні, у кожній із них – цілий світ, і кожну з них можна розглядати годинами, вивчати, відкриваючи щоразу нове й нове. Художник так умів живописно відтворити деталі навколишньої природи, що кожен, хто милується картинами, ніби здійснює заочну мандрівку мальовничими куточками рідного краю.

Художник багато подорожував Черкащиною з етюдником. Із мандрівок завжди повертався сповнений неповторних вражень і задумів, привозив десятки нових етюдів і замальовок, які використовував у подальшій художній діяльності.

Робота над полотнами - завжди свято цікавих зустрічей, відкриттів, що приносить насолоду і самому художнику, і всім тим, хто шанує його творчість. Картини митця зачаровують простотою і природністю, відкривають дивосвіт рідного краю.

Володимир Васильович часто малював портрети членів своєї родини та односельців, видатних людей України. Від щирого серця дарував картини рідним, знайомим, друзям. Багато картин митця в домівках односельців, які по праву вважають його істинно народним художником. "Людина щаслива, коли знаходить своє призначення, і в цьому сенс її життя", - вчив видатний український письменник Григорій Сковорода.

Маючи багатий духовний світ, прагнув поділитися ним з оточуючими. Тому радо відновлював старі ікони, малював нові для Мошнівської Спасо-Преображенської церкви. Створюючи багатожанрові полотна, збагатив і прикрасив нашу Черкащину своїми творами.

Його роботи розвивають естетичні смаки підростаючого покоління, роблять неоціненний внесок у справу національного виховання молоді. Полотна Володимира Прожоги прикрашають підприємства, навчальні і культурні заклади сіл Мошни, Сагунівка, міста Канева (музей Т.Г.Шевченка), музеї Донецька, Одещини. Багато з них подаровані українським дітям-сиротам, що проживають у Польщі.

Володимир Васильович, все життя працюючи зварювальником, займався улюбленою справою - писав картини. Живопис - постійний супутник його життя. Володимир Прожога – чесна, добра, трудолюбива і талановита Людина. Він - справжній художник, чарівник пензля і фарби, який залишив неоціненну спадщину дивосвіту своїх творів, що навчають бачити прекрасне в сірій буденності. Але найголовніше – вчать любити свою малу Батьківщину, історію України, рідний край.

Володимир Васильович Прожога – справжній громадянин України, який любив рідну землю, присвятив життя служінню її народу і тому став гідним прикладом для наслідування.