СЬОГОДНІ - Усікновення глави Іоанна Предтечі: Історія і традиції свята

11 вересня (29 серпня за старим стилем) православні християни згадують Усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна – насильницьку смерть великого пророка.

Він передбачив пришестя Месії і хрестив Господа Іісуса Христа у водах ріки Йордан. «Немає долі більш величної і більш трагічної», – писав митрополит Сурожский Антоній у своїй проповіді на Усікновення глави Іоанна Предтечі.

Цього дня Українська Православна Церква згадує новозавітні події, описані в 14-тій главі Євангелія від Матвія і 6-й главі Євангелія від Марка.

Святого Іоанна Хрестителя ув’язнили в темницю за наказом царя Ірода Антипа. Ірод в той час правив у Галілеї, і великий пророк викривав гріхи та злочини його і його оточення. Тетрарх (тобто один з чотирьох римських правителів Іудеї) боявся стратити святого: його любив народ, і Ірод боявся народного гніву. Але дружина його брата Іродіада, з якою він жив разом, намовила свою дочку Саломею обманом змусити царя вбити в’язня. На бенкеті Саломея танцювала для Ірода. Танець так сподобався йому, що він поклявся виконати будь-яке її бажання. Саломея попросила голову Іоанна на блюді. Ірод виконав прохання. Так пророк прийняв мученицьку смерть.



Іоанн Хреститель викривав тетрарха Галілеї Ірода Антипу у багатьох злодіяннях. Ірод жив разом з дружиною свого брата Филипа Іродіадою, чим грубо порушував єврейський звичай. Пророк не боявся жорстокого царя і говорив про його гріхи перед народом. Ірод посадив його в темницю, але не хотів стратити: боявся людських хвилювань – іудеї любили і шанували праведника.



У цей день – суворий піст. Постники не їдять м’ясо, рибу, яйця і молочні продукти. Їжу можна приправляти тільки рослинною олією. Гастрономічні обмеження в це свято – вираження нашої скорботи про смерть великого Іоанна Хрестителя.



Через багато років після страти Іоанна Предтечі земля, у якій спочивала посудина з його святою главою, перейшла у власність благочестивого вельможі Інокентія. Сосуд виявили під час будівництва церкви. Це було перше чудове обрітення глави Іоанна Хрестителя.

Від святині стали відбуватися чудеса. Інокентій благоговійно зберігав главу пророка, а незадовго до своєї смерті знову зарив її в тому ж місці – щоб вона не була поругана іновірцями.

За переказами, під час правління імператора Костянтина святий Іоанн Хреститель з’явився двом ченцям – паломникам, які приїхали до Єрусалиму. Вони відкопали посудину з його святий главою і вирішили привласнити велику святиню собі. Сховали в мішок і вирушили додому. По дорозі вони зустріли гончаря, якому довірили нести дорогоцінну ношу. Предтеча знову з’явився – гончарю. По слову пророка цей благочестивий чоловік покинув ченців разом з главою пророка. Запечатану посудину передавали в його родині від покоління до покоління.

Як говорить переказ, потім святиня потрапила до рук єретика – священика Євстафія. Він був послідовником єресі аріанства. Користуючись чудодійною силою, що виходила від глави, він спокусив безліч людей в єресь. Але таємне стало явним – блюзнірство відкрилося. Євстафій закопав святиню в печері поруч з Емессою, бажаючи потім повернутися і забрати її.

Єретику не вдалося повернути собі главу пророка: в печері заснували монастир. У 452 році архімандриту монастиря Маркелові з’явився Іоанн Хреститель. Святий вказав, де покоїться його глава. Це було друге чудове обрітення глави Іоанна Хрестителя. Її перенесли в Емессу, а потім до столиці Візантії – Константинополь.

У 850 році главу пророка знову перенесли в Емессу, а потім, під час набігу сарацинів, в Комани. Коли в Команах почалися іконоборські гоніння, святиню сховали. Коли іконошанування було відновлене, Патріарх Ігнатій під час молитви отримав знання про місце, де зберігається чесна глава. Святиню знайшли – це було третє чудове обрітення глави Іоанна Хрестителя. Главу перенесли в придворну церкву. Зараз частина її зберігається на Святій Горі Афон.

Перше і друге чудове обрітення глави Іоанна Хрестителя Церква згадує 9 березня за новим стилем (24 лютого за старим стилем). Свято третього обрітення глави святого Іоанна Предтечі – 7 червня за новим стилем (25 травня за старим стилем).



До нас дійшли ікони Усікновення глави Іоанна Предтечі раннєвізантійської епохи. Це мініатюра з Александрійської хроніки і фрески церкви святого Іоанна Предтечі в Чавушині в Каппадокії.

У середньовізантійський період широке поширення одержав такий іконописний сюжет: пророк схилився, і воїн заносить над ним меч; дійство відбувається на тлі пустелі. Також главу святого Іоанна зображували відокремленою від тіла. При цьому з шиї пророка виливалася кров, а його кат стояв над ним і вкладав меч в піхви.

На давньоруських іконах главу пророка Іоанна Хрестителя писали в чаші на тлі храму. По обидва боки від неї були написані монахи, священнослужителі і імператор Костянтин.

Часто руські іконописці зображували святого схиленим, із зв’язаними попереду руками; при цьому воїн заносив над ним меч. Такий сюжет можна побачити, наприклад, на фресках у соборі Різдва Богородиці Антонієвого монастиря у Великому Новгороді (1125 рік), у Спасо-Преображенському соборі Мірожского монастиря в Пскові (близько 1140 року), церкви Благовіщення на Мячине в Великому Новгороді (1189 рік).



Заборони свята пов'язані з народними забобонами і повір'ями. Найвідоміші з них:

- На Головосік категорично не можна користуватися гострими предметами, пиляти, різати, косити траву, рубати дрова.
- 11 вересня забороняється їсти продукти червоного кольору, круглої форми (томати, червоні яблука, кавуни, виноград) - їх вважають символом свята.
- 11 вересня забороняється збирати урожай капусти і готувати з неї страви, особливо шинкувати капусту для закваски.
- У свято Усікновення глави Іоанна Предтечі не можна подавати їжу на блюді або підносі.
- Забороняється їсти м'ясо, рибу, яйця, молочні продукти. Пост на свято Іоанна Предтечі здатний спокутувати гріхи.
- Не можна веселитися, співати пісні і танцювати в пам'ять про смертномий гріх Соломії.
- На свято не грають весілля, та не хрестять дітей.
- Згідно з народним повір'ям, на Головосік не можна їсти борщ, і цьому є просте пояснення. 11 вересня дотримуються суворого посту, до того ж, основні інгредієнти страви мають круглу форму, тому і знаходяться під забороною.



На Усікновення прийнято проявляти обережність в домашніх справах, дотримуватися посту, а також звертати увагу на прикмети. Вважається, що з Головосечення починається бабине літо.

- На Головосік мужик осінь зустрічає, а баба своє бабине літо починає.
- Іван прийшов - літо червоне повів.
- 11 вересня гримить останній грім. Якщо на Головосік сильна гроза - осінь буде теплою і затяжною.
- На Івана коріння трав наділяються цілющою силою.
- Хто на Головосік стрижеться, у того волосся весь рік сектися буде.
- Позичати гроші на Головосічення - виганяти з дому благополуччя.
- На Усікновення не можна нічого варити, інакше думки будуть "вареними".