Погода: Мошни C Графік роботи: Пн-Чт: 8.00 - 17.15, Пт: 8.00 - 16.00 (Обідня перерва: 13.00 - 14.00)
Інформація / Устименко Олег / Новини освіти 03 травня 2016 10:35

Реформа децентралізації в освіті.

Реформа децентралізації в освіті.Що хвилює випускників шкіл та майбутніх студентів, так це вдало перегорнути шкільну сторінку і відкрити студентську. Адже наближаються тести зовнішнього незалежного оцінювання та вступ у вищий навчальний заклад. Школярі теж зіткнуться зі змінами, адже в освіту наполегливо проникає реформа децентралізації, яка скорочує, укрупнює та ліквідовує навчальні заклади. Як пройдуть ці зміни – безболісно чи ні, розповів журналісту «ВиЧЕрпно» начальник управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Валерій Данилевський. Він акцентував увагу на найважливіших та найскладніших питаннях освіти в області.

- Валерію Вікторовичу, розпочнемо з одного, мабуть, з найболючіших питань реформування освітньої галузі. Коли почнеться укрупнення шкіл?

- Вже почалось. У лютому-березні 2016 року відбувся обласний конкурс на кращий проект опорної школи. На розгляд журі конкурсу надійшли матеріали 24 загальноосвітніх навчальних закладів. Переможців обласного конкурсу визначено та погоджено з Міністерством освіти і науки України. Це Монастирищенська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5, Городищенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 та Білозірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Фінансування створення означених опорних шкіл здійснюватиметься за рахунок залишку освітньої субвенції в розмірі майже 8 мільйонів гривень. Кошти будуть передбачені наступною сесією обласної ради на ці 3 опорні школи по 2 659,3 тисяч гривень кожній із них. До речі, хочу відмітити, що означену роботу Черкащина провела першою в Україні і була відмічена Міністерством в приклад іншим областям. Всього ж в області передбачається оптимізувати 11 шкіл та реорганізувати 58 малокомплектних шкіл.

- Окрім того, що ці школи стануть, скажімо так, більш заповненими, чим вони відрізнятимуться від загальноосвітніх?

- В опорних школах ми намагаємося сконцентрувати все сучасне обладнання, тобто будуть сучасні кабінети фізики, хімії, навчально-методична література. Якщо батьки хочуть звичайну школу в селі, хай вирішує громада і утримує її. Але якщо вони хочуть, щоб дитина мала перспективи на майбутнє, то ми говоримо: «Давайте ми скоротимо школу до І рівня акредитації. А з 5-го класу дітей забиратиме автобус і відвозитиме в опорну школу». Досвід показує, що якість знань в опорних школах значно краща. Також хочу наголосити, що початкова школа (1-4 класи) і надалі залишатиметься доступною в кожному населеному пункті.

Незалежно від того, створені чи не створені громади, ми в минулому році опрацювали перспективний план дій та заходів, що повинні виконуватися в освіті. Наприклад, у Звенигородському районі йде на пониження 3 школи і одна на закриття. Всіх педагогічних працівників, крім пенсіонерів, працевлаштовують в інші школи. Пенсіонерів ми не можемо працевлаштувати, тому що немає таких можливостей. Ми розуміємо, що у них великий життєвий досвід, стаж, але в пенсійному віці людині, як правило, тяжко слідкувати за всіма педагогічними новинками, новітніми технологіями, інтерактивними методами. Якщо цим не володіти – гарно вчити дуже важко.

- Зрозуміло, багато батьків і педагогів не задоволені тим, що доведеться більшу відстань долати до школи. Цю ситуацію ви вирішуєте шляхом закупівлі шкільних автобусів. Яка наразі ситуація в області з ними?

- Щоб зробити першу хвилю реорганізації – потрібно 35 шкільних автобусів. Для того, щоб безболісно ввійти в реформу децентралізації, потрібно не менше 50 автобусів. Оскільки держава припинила фінансування програми «Шкільний автобус», у минулому році вдалося придбати 7 автобусів за кошти місцевих бюджетів. Ті райони, які бачили, що немає виходу, купували автобуси самі. В цьому році на умовах співфінансування 50/50 (половину коштів дає обласний бюджет, іншу половину – районний бюджет) ми готові придбати 18 автобусів. Райони вже зголосилися. Навіть тендери вже оголосили. В обласному бюджеті в межах 4 мільйонів гривень залишилося резервних коштів саме на шкільні автобуси. Як тільки ще якийсь район зголоситься, ми на умовах 50/50 виділимо кошти, і ще 4-5 автобусів до кінця року придбаємо.

- Тепер школи самостійно друкуватимуть атестати. Як це відбуватиметься? Де школи братимуть кошти?

- Міністерство освіти і науки України в силу різних обставин змінює саму систему видачі документів про освіту. Вони зробили єдину електронну базу даних освітніх закладів, у яку потрібно ввести прізвища всіх випускників. Ми це вже зробили. Як тільки вони закінчать навчання, ми введемо туди їхні оцінки і Міністерство в цьому році гарантує електронний атестат. Кожен навчальний заклад згідно кількості учнів отримує бланк атестата і сам через програму, вставивши бланк, може вивести на кожного учня окремо цей документ. Але буде так чи ні, на сьогодні невідомо, тому що вони не встигають і бланки виготовити. Тому зараз дітям обіцяють тільки електронний атестат.

- Наскільки складно буде для школи друкувати атестати?

- Фінансово це буде не накладно, якщо школи отримають бланки. Надрукувати атестати – це завдання школи. Тому що дитина закінчила навчання, і школа зобов’язана видати документ про освіту. Головне, щоб видали бланки, тоді друк атестата буде суттєво дешевший, ніж повністю виготовити документ у пластиковому вигляді. Наступне питання — наявність якісного друкуючого пристрою. Потрібно шукати обладнання і домовлятися.

- Що очікувати студентам від ЗНО-2016?

- 96,4% випускників Черкаської області зареєструвалися в цьому році. Додатково зареєструвалися 1295 випускників минулих років та 373 випускники професійно-технічних навчальних закладів і ВНЗ І-ІІ рівня акредитації. В цілому по Черкаській області зареєстровано на участь в ЗНО 8 011 осіб.

Кожен рік тести змінюються. У минулому році складні тести були з математики та української мови. Але всі тести ЗНО — тільки в рамках шкільної програми. Тести одинаково складні для всіх. Все залежить від якості викладання.

- Ще одне питання, яке викликало в нашій області деяке обурення, чи об’єднуватимуть вищі навчальні заклади?

- В Україні нараховується близько 800 ВНЗ. В усій Європі, не враховуючи Україну, близько 2000 тисяч. Тому виходить, що кожен третій ВНЗ знаходиться в Україні. Якість багатьох українських освітніх закладів надзвичайно низька. На Черкащині є такі ВНЗ, які набирали по 15 студентів. Про який рівень викладання можна говорити? Доведено світовим досвідом, що якщо у вищому навчальному закладі не менше 10 тисяч студентів, він активно займається і науковою, і освітньою діяльністю. Такий ВНЗ конкурентноздатний як наукова установа. Тому Міністерство виступає за укрупнення. Більше того, до укрупнення спонукає і те, що вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації (коледжі, технікуми) випадають із освітнього процесу здобуття вищої освіти: в минулому році їм давали держзамовлення на молодшого спеціаліста. На молодшого бакалавра їм давати держзамовлення не будуть. Тому в них немає іншого варіанту окрім того, як стати структурним підрозділом потужного ВНЗ як ЧНУ імені Богдана Хмельницького чи ЧДТУ тощо. Тоді вони зможуть під ліцензією того ВНЗ здійснювати цю підготовку. І тоді ВНЗ зможе «поділитися» держзамовленням. Або другий варіант: якщо ж навчальні заклади відчувають в собі сили, наприклад, Черкаський медичний коледж, Черкаський державний бізнес-коледж, їм потрібно акредитуватися і отримувати наступну ступінь вищої освіти, наприклад І-ІІІ ступеня акредитації. Тоді вони мають право готувати бакалаврів, інших спеціалістів. Тобто вони повинні стати самостійними інститутами.

- Що робити з багаточисельними черкаськими професійно-технічними освітніми закладами?

- Це надзвичайно болюча тема, але я скажу відверто: на сьогодні у Черкаській області мережа професійно-технічних навчальних закладів близька до оптимальної. Їх вже разів 10 скорочували, і вона точно вже в половину скорочена від того, якою була спочатку. Але якщо підходити об’єктивно, професійно-технічний заклад – це основа економіки, тому що він готує кваліфікованого робітника. Вже потім прийде інженер чи прораб з ВНЗ. А той, хто буде будувати, класти плитку, монтувати системи опалення, ремонтувати двигуни тощо будуть робити кваліфіковані робітники, яких випускають професійно-технічні навчальні заклади.

Сьогодні, на жаль, держава урізала фінансування та перекинула його на кожну область. Це веде до того, що по-перше, діти не відчувають стабільності, вони не знають, закінчать чи не закінчать навчання. По-друге, педагогічні працівники, які там працюють – класні майстри, розбігаються, шукають роботу з вищою зарплатою. Така система призвела до руйнації професійно-технічної освіти. Поляки свого часу пройшли таку проблему. Сьогодні вони автобусами возять наших дітей із прикордонних областей України для того, щоб вони вчилися і залишалися в них працювати, адже в Поьлщі не вистачає робітничих кадрів.

Нам держава поставила 2 завдання: шукати шляхи оптимізації та фінансування. Перший крок уже зроблений: у нас 3 навчальні заклади — Мокрокалигірський професійний ліцей, Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів та Васильківський професійний ліцей злилися в один навчальний центр. Там ми хочемо зробити сувору профілізацію.

Якщо об’єднати всі черкаські ліцеї, то місту не треба 5. Але для економіки області це потрібно робити. Тому зараз ця система перебуває в підвішеному стані і ми чекаємо, що скаже держава. Треба чи не треба? Знищимо, а потім будемо лікті кусати чи держава дасть нам можливість «виплисти», перевівши все на обласний рівень. Щоб заводи та підприємства дали відповідь, потрібні їм робітники чи ні. Якщо треба – утримаємо професійно-технічні навчальні заклади, не треба – будемо закривати.

Це найболючіша тема. Зараз вона саме в такому трансформаційному стані, так все динамічно відбувається. Нам, відверто кажучи, було б дуже жаль їх закривати, адже черкаські професійно-технічні навчальні заклади, в принципі, найкращі, адже туди і багато дітей іде вчитися, і матеріально-технічна база краща. Але чекаємо врегулювання з боку держави.
Наверх