"Півкраїни субсидіантів": Як та чому держава змінює порядок призначення житлових субсидій

Якщо приховуєте статки, маєте нове авто, будинок чи квартиру, на субсидії розраховувати не варто.

Кабінет міністрів вніс зміни до програми призначення субсидій: з наступного опалювального сезону кількість отримувачів субсидій в Україні може скоротитися на 15-20%, йдеться в матеріалі Еспресо. То що змінюється в нарахуванні:



Уряд вирішив кардинально змінити підхід до призначення комунальних субсидій, щоб допомога від держава надходила до тих, хто справді її потребує, а не просто намагається за рахунок державного бюджету зекономити на своїх видатках.

Зараз ситуація з субсидіями в Україні парадоксальна як для бідної країни. Приміром, допомогу від держави отримуюють люди, які можуть собі дозволити купувати техніку Apple на загальну суму в 189 тисяч гривень, до того ж разовим платежем в понад 50 тис грн, як це нещодавно сталося на Буковині.

Ще одна проблема - так звана субсидіальна голка. Коли людина, задля того, щоб не втратити субсидію, навмисне не йде працювати, навіть на роботу з відносно високою зарплатнею. Така ситуація виникла в місті Немирів на Вінниччині, де японська компанія Fujikura відкрила новий завод, але не могла знайти працівників на зарплатню в понад 7 тис грн.

Близько 60% українських домогосподарств отримують субсидії. Такі дані наводить Міністерство енергетики станом на 2017 рік. В 2018 році ситуація дещо змінилася - близько 46% українських домогосподарств отримують субсидії. В сусідніх країнах це зазвичай 2-5% населення.

По своїй суті, субсидія - це кошти, зібрані з платників податків, тобто, нас із вами. Виходить, що одна частина населення готівкою дотує іншу. Й замість роздавати ці гроші людям, що можуть вкласти майже 200 тис. грн в техніку, для економіки та майбутнього благополуччя країни краще вкласти їх в розвиток.

Втім субсидіальна дірка щороку “висмоктує” все більше коштів з українського бюджету. Наприклад, у 2015 році, на який припав перший стрибок підвищення тарифів, на субсидії призначили 18 млрд грн. Через два роки сума виросла втричі - 47 млрд грн, але впродовж року уряд визнав, що на комунальні субсидії потрібно виділити ще 14 млрд грн. Тож по суті було в 4 рази більше коштів.

Оціночні видатки на комунальні субсидії в 2018 році - близько 55 млрд грн. Хоча на них цьогоріч можуть витратити й 71 млрд грн. А це близько 7,2% державного бюджету. Для порівняння, реформа освіти, згідно планів уряду, обійдеться українському бюджету 2018 року майже в 5 разів дешевше.



В КМУ вирішили прискіпливіше ставитися до отримувачів державної допомоги для сплати комунальних послуг. Субсидію й надалі зможуть отримати більшість українських родин, якщо їхні комунальні витрати перевищують в середньому 15% щомісячного сукупного доходу. Однак критерії для нарахування субсидії стали жорсткішими.

Зокрема, претендувати на державну допомогу не варто, якщо:

• маєте автомобіль, якому менш ніж п'ять років, крім мопеда та авто, наданого органом соціального захисту населення,
• отримуєте доходи від здачі в оренду квартири (ці доходи необхідно буде вказувати в деклараціях про доходи в графі “інші доходи”),
• ви є власником квартир, площа яких перевищує 120 кв. м, і будинків у понад 200 кв. м, крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей,
• ви є фіктивно безробітними (ті, хто працюють без оформлення в Україні, або ж ті, хто працюють за кордоном).

Якщо ви особа працездатного віку та не реєструєтеся в центрі зайнятості як безробітний, а в декларації для отримання субсидії в графі доходи пишете нулі, держава автоматично припише вам три прожиткові мінімуми – 5286 гривень. Тож з такими “доходами” претендувати на допомогу з бюджету - зась.

"У містах-мільйонниках нерідкими стали випадки здачі квартир в оренду з своєрідним бонусом - оформленою субсидією на комунальні послуги”, - пояснюють в КМУ рішення скасувати допомогу для орендодавців житла. - “При цьому власники житла не тільки отримують доходи, а й мають транспортні засоби або інші предмети розкоші”.

Якщо раніше субсидію перепризначали на новий період раз на рік у травні і окремо розраховували її розмір на літній і зимовий період, то тепер це відбуватиметься двічі на рік – у травні і жовтні.

Змінилися також норми споживання. З 1 травня 2018 року соціальна норма на газове опалення буде наближена до реальних обсягів споживання і становитиме 4,5 куб.м на 1 кв.м площі (зараз - 5,5 кубів на один метр опалювальної площі). Для опалення електроприладами також застосовуватиметься новий норматив - 30 кВт.год (зараз - 65 кВт·г на один метр опалювальної площі).

"При призначені субсидії на понаднормову площу житла, норма може бути збільшена не більш ніж на 30%", - йдеться у повідомленні КМУ.

Внутрішньо-переміщені особи відтепер зможуть оформити субсидію без договору оренди житла – лише на підставі заяви і декларації, з вказанням складу домогосподарства.

Також спрощено процедуру отримання субсидії для жителів об’єднаних територіальних громад: відтепер ОТГ мають право приймати від громадян документи для оформлення субсидії для передачі їх органам соцзахисту населення, механізм повторює практику звернень до сільських і селищних рад.



Приблизно 15-20% тих, хто сьогодні отримує субсидії, можуть втратити право на пільги з початку нового опалювального сезону, пояснив директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики Віталій Музиченко

Громадянам, які підпадають під нові критерії, потрібно буде звернутися до органів соцзахисту за переоформленням субсидії.

Тож з 1 травня 2018 р. переоформлювати субсидії потрібно:

- Орендарям житла;
- Внутрішньо переміщеним особам;
- Тим сім’ям, яким субсидію було призначено не на всіх зареєстрованих, а фактично проживаючих в помешканні осіб;
- Тим сім’ям, де є непрацюючі люди працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати;
- Тим сім’ям, в який відбулися зміни у складі сім’ї протягом останнього року;
- Тим сім’ям, які саном на травень 2018 року матимуть понад двомісячну заборгованість за житлово-комунальні послуги і не погасять її до червня 2018-го.

Для отримання державної допомоги у сплаті житлово-комунальних послуг необхідно заповнити лише Заяву та Декларацію про доходи. Жодних інших документів не потрібно. Готові документи можна:

- самостійно подати до місцевих управлінь праці та соціальної політики;
- самостійно подати до сільських і селищних рад;
- надіслати рекомендованим листом до органів соціального захисту населення за місцем проживання.
- відправити через Інтернет (заповнити заяву та декларацію можна на сайті subsidii.mlsp.gov.ua).

Виникає логічне запитання, як уряд збирається контролювати тих, хто отримує субсидії. Нещодавно в Мінфіні представили законопроект, який передбачає трьохетапну перевірку всіх субсідіантов. За задумом Мінфіну, перевіряти людей, які отримують домомогу від держави, потрібно навіть три роки після її закінчення.

В Мінсоці пропонують інший варіант - соціальні інспектори ходитимуть по квартирах пільговиків і здійснюватимуть аудит матеріального становища. Окрім того, Кабмін затвердив положення про створення в Україні єдиного державного реєстру отримучів субсидій. Саме це дасть змогу сповна запустити в Україні монетизацію субсидій, коли “живі гроші” видаватимуть людям в руки.



З 1 січня 2018 року в Україні почався перший етап монетизації субсидій - на рівні підприємств ЖКГ. Отримані кошти підприємства можуть витратити лише за цільовим призначенням, тобто на оплату спожитих енергоносіїв.

Етап, коли кошти повинні направлятися з бюджету не підприємствам, а громадянам, які будуть оплачувати житлово-комунальні послуги, планується ввести з 1 січня 2019 року. Спочатку планують провести монетизацію для домогосподарств, які мають індивідуальне опалення, тобто використовують газ або електроенергію для опалення приміщень. Другий етап буде стосуватися тих, хто отримує субсидії, проживаючи в багатоквартирних будинках, де є централізоване опалення.

Міністр соцполітики Андрій Рева пояснює, що в цьому випадку планується ввести спецрахунок, щоб уникнути випадків, коли за несплату послуг деякими мешканцями багатоквартирних будинків відключають весь будинок.

Після закінчення сезону, якщо людина розрахувалася і у неї залишилися кошти, вона може їх зняти і використовувати так, як вважає за потрібне.

В Мінсоцполітики розраховують, що практика монетизація зекономлених субсидій стимулюватиме людей до енергозбереження. В Мінфіні монетизацію вважають ефективним інструментом боротьби з корупцією: "Монетизація субсидій на рівні домогосподарств остаточно унеможливить маніпуляції та завищення показників. Ми вже зараз бачимо, куди йде кожна гривня”,- заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.

Втім систему монетизації й критикують: “Мало того, що безкоштовно дали газ, та ще й компенсувати живими грішми. На все енергозбереження в цьому році виділили 200 мільйонів гривень, а на так звану монетизацію вже обіцяють у десятки разів більше. Може, навпаки треба робити?” - пояснює в ефірі Еспресо колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.