Інформація / Устименко Олег / Цей день в історії
14 чер 2016 13:51
Цей день в історії. Перший Конгрес феміністок, день народження Євгена Коновальця і Ернесто Че Гевари. 14 червня.
Коротко про головне. 14 червня.
1834 — Ісаак Фішер зі Спрингфілда (штат Вермонт, США) одержав патент на шмерґельований папір.
1898 — в Російській імперії вперше законодавчо обмежено робочий день (11,5 годин).
1905 — почалося повстання на панцернику «Потьомкін».
1918 — донські й кубанські козаки уклали договір про співробітництво.
1920 — розпочався перший у світі конгрес феміністок.
1939 — у СРСР оголошено про протиріччя генетики марксистському діалектичному матеріалізму.
1940 — гітлерівські війська зайняли Париж.
1940 — СРСР висунув Литві ультиматум з вимогою відставки уряду, арешту кількох міністрів і посилення радянської військової присутності в країні; наступного дня радянські війська окупували Литву.
1995 — загін чеченських бійців на чолі з Шамілем Басаєвим захопив лікарню у місті Будьонівськ (Ставропольський край).
Народилися
1736 — Шарль Оґюстен Кулон, французький фізик, військовий інженер, відкривач основного закону електростатики.
1811 — Гаррієт Бічер-Стоу, американська письменниця, авторка роману «Хатина дядька Тома».
1819 — Софрон Витвицький, письменник, етнограф.
1868 — Карл Ландштайнер, англійський імунолог, відкривач основних груп крові людини та резус-фактору крові, лавреат Нобелівської премії (1930).
1891 — Євген Коновалець, полковник Армії УНР, командант корпусу січових стрільців, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів.
1928 — Ернесто Че Гевара, аргентинський революціонер, один із керівників Кубинської революції 1959 року.
Померли
1746 — Колін Маклорен, шотландський математик.
1919 — Олександр Мурашко, український художник.
1931 — В'ячеслав Липинський, український історик, громадський діяч, теоретик гетьманату.
1986 — Хорхе Луїс Борхес, аргентинський письменник.
1995 — Роджер Джозеф Желязни, американський фантаст.
1834 — Ісаак Фішер зі Спрингфілда (штат Вермонт, США) одержав патент на шмерґельований папір.
1898 — в Російській імперії вперше законодавчо обмежено робочий день (11,5 годин).
1905 — почалося повстання на панцернику «Потьомкін».
1918 — донські й кубанські козаки уклали договір про співробітництво.
1920 — розпочався перший у світі конгрес феміністок.
1939 — у СРСР оголошено про протиріччя генетики марксистському діалектичному матеріалізму.
1940 — гітлерівські війська зайняли Париж.
1940 — СРСР висунув Литві ультиматум з вимогою відставки уряду, арешту кількох міністрів і посилення радянської військової присутності в країні; наступного дня радянські війська окупували Литву.
1995 — загін чеченських бійців на чолі з Шамілем Басаєвим захопив лікарню у місті Будьонівськ (Ставропольський край).
Народилися
1736 — Шарль Оґюстен Кулон, французький фізик, військовий інженер, відкривач основного закону електростатики.
1811 — Гаррієт Бічер-Стоу, американська письменниця, авторка роману «Хатина дядька Тома».
1819 — Софрон Витвицький, письменник, етнограф.
1868 — Карл Ландштайнер, англійський імунолог, відкривач основних груп крові людини та резус-фактору крові, лавреат Нобелівської премії (1930).
1891 — Євген Коновалець, полковник Армії УНР, командант корпусу січових стрільців, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів.
1928 — Ернесто Че Гевара, аргентинський революціонер, один із керівників Кубинської революції 1959 року.
Померли
1746 — Колін Маклорен, шотландський математик.
1919 — Олександр Мурашко, український художник.
1931 — В'ячеслав Липинський, український історик, громадський діяч, теоретик гетьманату.
1986 — Хорхе Луїс Борхес, аргентинський письменник.
1995 — Роджер Джозеф Желязни, американський фантаст.