Погода: Мошни C Графік роботи: Пн-Чт: 8.00 - 17.15, Пт: 8.00 - 16.00 (Обідня перерва: 13.00 - 14.00)
Інформація / Устименко Олег / Головне / Суспільство 15 авг 2016 17:53

Як "Наша Ряба" і мільярдер Косюк жінку з Мошен до Лондона довели.

Як "Наша Ряба" і мільярдер Косюк жінку з Мошен до Лондона довели.Аеропорт Гетвік, Лондон. «Ласкаво просимо до Великобританії, мадам». Пані Катерина Онопрієнко приїхала У Велику Британію. У неї важлива справа - їй треба зустрітися не аби з ким, а з експертами Європейського банку реконструкції і розвитку. Щоб вони почули, що діється там, дома в Україні.

26 листопада 2014 року монополіст у галузі виробництва курятини «Миронівський хлібопродукт» (торгова марка «Наша ряба») оголосив депутатам сільради села Мошни, що збудує в їхньому селі 144 промислові пташники. Але вже 29 листопада село зібралося, щоб висловити протест проти такого будівництва. Люди знали, що промислові пташники таких розмірів - це в першу чергу гори посліду на полях і нестерпний сморід вдень і вночі, загроза забруднення води.

У травні 2015 року після чергових акцій протесту проти будівництва під Верховною Радою у Катерини з’явилася надія. Вона потрапила на особисту зустріч із Юрієм Косюком, Головою правління ВАТ «Миронівський Хлібопродукт». Він запевнив, що без згоди населення будівництва не буде. Проте, у квітні 2016 року, під час зустрічі з Віктором Гринюком, директором дочірнього підприємства «Перемога Нова» (с. Будище Черкаський р-н Черкаської обл.), стало зрозуміло, що плани на будівництво в Мошнах досі актуальні. Підприємство активно працює над отриманням дозвільної документації. Для цього вони розробили Детальний план території. Розроблення детального плану території є передумовою зміни цільового призначення земельної ділянки. Тобто землі сільськогосподарського призначення переведуть в категорію «під забудову».

А головне, на думку селян, компанія уперто ігнорує українське законодавство і не вважає за потрібне, консультуватись з місцевими жителями щодо будівництва своїх об’єктів на їх землях. І навіть високі вимоги Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), який надав компанії три кредити на загальну суму 205 млн долларів США, які дали змогу компанії розвиватись, не схилили керівництво МХП до того, щоб дослухатись до скарг людей і оприлюднювати життєво важливу для них інформацію. Національний екологічний центр України, до якого звернулись по допомогу Катерина і інші ініціативні мешканці села, неодноразово наголошував на цих проблемах в українській та міжнародній пресі та повідомляв про них ЄБРР.

Нарешті банк вирішив провести перевірку діяльності компанії, і диво, банк почав радити компанії змінити і процес надання інформації, і проведення консультацій, і оцінку запасів води, і те, як курячий послід треба складувати. Якщо продертись крізь обтічні формулювання звіту консультантів, то стане ясно, що МХП дійсно не оприлюднює інформацію і має непрозорі схеми оренди земельних паїв. Дійсно, курячий послід у сховищах потрібно накривати, щоб шкідливі речовини не просочувалися до грунтів та вод, а запаси води в області варто підрахувати до того, як планувати нові черги виробництва. Крім того, ЄБРР наполегливо рекомендує менеджменту компанії, передивитись свій підхід до вирішення скарг місцевого населення.

Як "Наша Ряба" і мільярдер Косюк жінку з Мошен до Лондона довели.Як "Наша Ряба" і мільярдер Косюк жінку з Мошен до Лондона довели.

Пані Катерина виступила перед директорами ЄБРР. Розказала, на що перетворюється життя тих, кому доводиться жити поруч з проектами, на які вони дають гроші. «В банку багато кажуть про права людей. Я та мої односельчани також мають право жити в чистому та безпечному довкіллі», – так закінчила вона свою доповідь.

Чи дослухається МХП до висновків та рекомендацій своїх кредиторів? Чи буде міжнародний банк стояти на захисті простих людей в Україні та жорстко наполягати на виконанні своїх вимог? Чи навчаться великі компанії поважати права людини в реальному житті, а не тільки на папері?

Поки ці питання залишаються відкритими для Катерини Онопрієнко. Але вона вірить, що її маленькі, а часом відважні кроки одного дня перетворяться на перемогу! Вона продовжує боротися. Щодня. І не тільки за свою громаду, а й за громади Чигиринського району, в якому МХП планує розширити потужності своєї птахофабрики.


За матеріалами сайту ГЛАВКОМ
Наверх