Реформа системи державної реєстрації актів цивільного стану щодо батьківства.

Наразі в Україні планується реформа системи державної реєстрації актів цивільного стану.

Тому Міністерство юстиціїї України робить усе можливе для викорінення старих недієвих та абсурдних норм і прагне знищити усі вимоги, що присутні у законодавстві й не має практичного обґрунтування своєї затребуваності та потенційно можуть стати предметом вимагання незаконних стягнень.

Яскравий приклад — неіснуючий батько, внесення якого до свідоцтва про народження вимагає стаття 135 Сімейного кодексу України. Сьогодні в ситуації, коли жінка народжує дитину та з певних причин не може записати відомості про батька, українське законодавство вимагає зробити юридичну фікцію.

Тобто жінки, що народжують не в шлюбі та не мають чоловіка, який готовий визнати батьківство (одинока мати), змушені видумувати неіснуючу батька та вписувати його у свідоцтво про народження дитини.

Матері змушені вносити дані про неіснуючу як фізично, так і юридично особу. Тобто жінка після пологів змушена відібрати час у новонародженого та зайнятися питанням: “А де ж взяти віртуального батька?”

Уявіть собі через що потрібно пройти жінці, щоб вивезти дитину за кордон. Іноземні інстанції не розуміють абсурдності українських законодавчих положень та часто вимагають офіційних роз’яснень щодо витягу з державного реєстру про те, що мати одинока. Адже в інших документах у дитини вказаний неіснуючий батько.

Тому Мін’юст вимагає відміни вимоги щодо інформації у графі “батько” у свідоцтві про народження, у випадку якщо мати не перебуває у шлюбі, немає заяви матері й тата , або рішення суду щодо встановлення батьківства.